Сергій Худенко

Сергій Худенко проживает в городе Полтава, Украина. Родной город - с.КУЙБИШЕВО. Семейное положение Сергія: не женат. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о среднем образовании, карьере, родственниках.

Все, що мені подобається, за визначенням потрібне і прекрасне. На жаль (ваший жаль, мені особисто все одно) до числа працелюбів і моралістів аж ніяк не належу. Пасивний лінтяй. Проводити життя в безплідних спробах зрозуміти незрозуміле, обмежити необмежене і скласти слово «щастя» із самі знаєте яких букв – не моє кредо. Але, слід зауважити, інколи якимось дивом в мене виходить здійснити і перше, і друге, і третє. Що особливої радості в мене не викликає. Вірний собі. Це не означає, що і вам. Здатний до аналізування, і навіть займаюся ним. Результати досить непогані. Умію приносити радість. Але це не означає, що приношу. Потребую уваги. Постійно. Сам собі актор, режисер і фантазер. Ніколи не ображаюсь (воно мені треба – балкон на голові?), але пам*ятааааю всі образи. Завжди потенційно нещасний (мені так комфортніше). Під дії дуже рідко підвожу етичну, логічну чи матеріальну базу. В собі впевнений, як новозеландський папуас, що на банкеті вигрібає мозок зажареного сусіда прямо із черепа. Ніколи не ніяковію, не сумніваюсь довго. Ні до чого продуктивного моя діяльність, як правило, не приводить, але враження від неї залишається грандіозне. Чого хочу, і про що думаю зрозуміти неможливо. Якщо лажаюсь, дуже не хвилююсь (з ким не буває), а продовжую в тому ж дусі і в тому ж напрямі. Якими б божевільними не здавалися мої ідеї, вони, зазвичай, здійснюються. Результати різні. Розслідую реальність дорогою фронтальних лобових атак. Розбиваючи лоба, не дуже дивуюсь і кажу «я так і знав». Не розбиваючи лоба, що характерно, теж ні трішки не дивуюсь і говорю теж саме. Люблю і добре сприймаю конкретику. Влізу в душу, все розпотрошу, і піду. Для чого приходив і що робив, ви все одно не зрозумієте. Що мені не сподобалось, ви не зрозумієте теж. Весь час нию, що скоро здохну. Не вірте. Я не здохну ніколи. Від мене немає спасіння. Якщо я вас люблю, то це пиздець. А люблю я всіх. Щоправда всіх по-різному. Маю тенденцію до переключання. Тобто нию кожен раз по різних причинах. Потім тут же заявляю, що живу добре і все в мене охуйно. Не захмарений амбіціями. На суходолі ношусь за вітром, у воді пливу за течією. При цьому умудряюся виділятися на тлі народу. Чим саме, зостається загадкою для оточуючих. Приємний голос, зелені очі. Насправді, все вище написане – надто об*єктивне. Насправді ж у вас складеться зовсім інше враження, оскільки неперевершено володію навичками запудрення мізків.